Реквієм

Пам’яті жертв голодомору. Виконання одного з найвеличніших творів світової духовної музики — «Реквієму» В. А. Моцарта. Цей концерт — присвята пам’яті мільйонів безвинно загиблих під час Голодомору 1932–1933, однієї з найтрагічніших сторінок історії України. Музика «Реквієму», як молитва за душі мільйонів українців, заморених голодом, що лине крізь віки. Її глибина і сила допомагають осмислити біль, скорботу й водночас — непохитність людського духу.

Нехай звучання «Реквієму» стане нашою спільною даниною пам’яті тим, кого забрала голодна смерть, і нагадуванням про цінність життя, свободи й людяності. У 1932–1933 роках керівництво Радянського Союзу, маючи намір знищити частину українців, офіційно заперечувало факт масової смертності в Україні від голоду та відмовилося від благодійної допомоги, що її пропонували країни світу, часто — за сприяння українців-емігрантів.

У самому СРСР десятиліттями тривала заборона на пам’ять про жертв Голодомору — жодних публічних розмов, жодного вшанування пам’яті невинно вбитих. З 2005, питання дослідження Голодомору, вшанування пам’яті мільйонів жертв та визнання його геноцидом, проводилося на значно вищому рівні, оскільки ця тема була одним із пріоритетів політики пам’яті Президента України Віктора Ющенка. Саме тоді в Україні, представництвах України у світі, та країнах, де проживають українці, запроваджено щорічне проведення скорботних заходів до Дня пам’яті жертв Голодомору.

В четверту суботу листопада о 16:00 пам’ять про 10,5 мільйонів українців, вбитих під час геноциду, вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок на центральних площах міста, біля пам’ятників жертвам Голодомору, в храмах та в Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду в Києві. Традицію запалювати свічки у вікнах своїх будинків, так звану акцію «Свічка у вікні», у 2003 запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс: «Навіть сім десятиліть опісля, свічка, що мерехтить у вікні, видається мені гідною відповіддю».